Соколови Юрій та Марія

Юрій Соколов народився на Кубані. Швидше за все, походив із роду донських козаків.

У 1921 р., закінчивши Київський університет, він пішов на постійну роботу в АН УРСР. У 1930-х рр. призначив молодого математика-єврея Семена Зуховицького лектором на факультеті, де вони й потоваришували.

Коли розпочалися бойові дії німецько-радянської війни, Зуховицький зголосився добровольцем на фронт, але восени 1941 р. потрапив у оточення під м. Київ, а відтак у полон.

Приховавши своє справжнє походження, в жовтні Семен зумів утекти. Відтак вирішив повернутися до столиці України й попросити допомоги в родини Соколових. Ті були раді бачити його живим, запросили до себе.

Юрій Соколов якраз намагався тоді домовитися з окупаційною владою м. Київ про відновлення астрономічної обсерваторії. Після відкриття – очолив її. Отож серед його обов’язків був і набір працівників.

Соколов улаштував Зуховицького нічним сторожем, причому вдень переховував його від решти працівників обсерваторії. І недарма. Бо ж до науково-дослідної установи періодично навідувалися німці – перевіряли документи її колективу.

Юрій Соколов та його дружина Марія жили в постійному страху. Одного разу їх навіть допитували, та вони не виказали Семена. Зрештою всім героям цієї історії вдалося дожити до вигнання нацистів із м. Київ 6 листопада 1943 р.

Під час відступу німецьких військ персонал обсерваторії на чолі із Соколовим урятував бібліотеку та майно від вивезення до Німеччини. У 1968 р. Юрія було нагороджено медаллю «За оборону Києва». Семен Зуховицький став професором математики, а в 1975 р. емігрував до Ізраїлю.

23 жовтня 1987 р. Юрієві та Марії Соколовим було присвоєно звання «Праведник народів світу».